Коли сайт уповільнюється, база даних — перше місце, куди варто зазирнути, і найважче для швидкого огляду. Ця сторінка показує час роботи, поточні й максимальні з’єднання, кількість повільних запитів, поведінку кешу і розмір кожної бази — досить, щоб за кілька секунд зрозуміти, чи проблема мешкає тут.
З’єднання проти налаштованого максимуму — число, яке пояснює більшість збоїв. Сервер, що дійшов межі, відмовляє новим з’єднанням, а застосунок повідомляє помилку бази, яка про справжню причину не каже нічого. Повільні запити — інший край: жменя нормальна, лічильник, що рівно росте, зазвичай означає, що запит утратив свій індекс під час зміни схеми.
Розміри тут тому, що зростання легше загнуздати рано. Таблиця, що росте без меж — рядки сеансів, таблиця журналу, черга, яку ніхто не розбирає, — повільна проблема, поки є місце, і термінова о третій ночі, коли його вже немає. Сторінка дисків у цій панелі показує другий бік того самого.
Варто пам'ятати, що ця сторінка бачить і чого не бачить. Вона читає стан MySQL зсередини — з'єднання, запити, розміри, — але мовчить про те, на чому база стоїть. Зупинену службу помітить Monit, а про накопичувач, який почав сипатися, попередить SMART, і зазвичай це стається раніше, ніж уповільнення стане помітним у запитах. У повільної бази причина нерідко лежить нижче самої бази.